Українці мають знати якою була Україна. 1918-1920 років.

22 січня 1919 року передобєднавчий договір УНР і ЗУНР, підписаний у Фастові лідерами цих двох держав Євгеном Петрушевичем і Симоном Петлюрою, був оприлюднений у Києві на Софійському майдані.
Документ увійшов в історію як Акт злуки — Акт обєднання українських етнічних земель.

Коли була проголошена УНР 22 січня 1918 року, Крим не було включено до складу УНР.

9 лютого 1918 року, коли відбувся Берестейський мир кордони були визначені міжнародною спільнотою для України.
Коли німецька делегація запитала в української сторони, чому не включили Крим до складу України, то представники Української Центральної Ради сказали, що ми хочемо залишити можливість Криму самому визначати свою долю.
Однак Скоропадський цю ситуацію поправив і в квітні 1918 року за його вказівкою була встановлена українська влада в Криму.
29 квітня на усіх кораблях Чорноморського флоту були підняті синьо-жовті прапори.
А їх було тоді 400.
Є архівні матеріали.

Була зроблена перша настінна карта соборної УНР, на якій відображені усі українські етнічні землі, які у 1919 році були у складі України.

Тоді територія України була в 1,6 раза більшою від нинішньої:

Кубань, Ставропілля, Чорноморщина, Східна Слобожанщина, Стародубщина (нині вони у складі Росії).

Берестейщина і
Гомельщина (нині у складі Білорусі).

Південна Буковина (нині у складі Румунії).

На карті, над якою працювала група істориків і науковців, на основі архівних матеріалів виділені території компактного проживання українців, так звані клини, де формувалась українська армія.
Малиновий клин це Північний Кавказ,
Сірий клин Північний Казахстан і Південно-Західний Сибір,
Жовтий клин Нижнє і Середнє Поволжя.
Зелений клин Південна частина Далекого Сходу (головне місто Владивосток),

До слова: площа Зеленого клину була удвічі більша від території України.
Тут українці проводили державотворчі процеси.
У 1918 році вони вимагали від російського уряду визнати далекосхідний Зелений Клин частиною України і проголосили культурну Конституцію українців Далекого Сходу і Самостійну Українську Далекосхідну Республіку.

Нас — етнічних українців — багато.
Ми повинні знати правдиву історію свого народу.

Поделитесь в социальных сетях:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *